4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТРЕНІНГУ ЖЕСТОВОЇ ЕКСПРЕСІЇ

© Микола Махній, 2009

4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТРЕНІНГУ ЖЕСТОВОЇ ЕКСПРЕСІЇ

Авторський варіант тренінгу жестової експресії складається із чотирьох базових модулів.

Завдання першого модулю – розширити особистий репертуар жестів учасників тренінгу, домогтися під час їх виконання природності та виразності.

Освітньою метою на цьому етапі є вивчення найбільш розповсюджених етнокультурних жестів повсякденного спілкування. Це можуть бути:

1.Жести різних станів і процесів (радості, уваги, розгубленості, пригніченості, страху, пригадування, роздумування та ін.).

2.Модальні жести (погодження, несхвалення, іронії, співчуття, вдячності, негативної оцінки, погрози).

3.Жести-регулятори (привітання, запрошення, привернення уваги, утримування співрозмовника на певній дистанції, регуляції розмови, демонстрації уваги, прощання, прохання, вимоги, глузування, заборони, прощення).

4.Жести-інформатори (зображування форми і розміру об’єкта, кількості, імітації дії, лекторські заперечення й ствердження, вказівні).

Доцільно вибрати якийсь жест з будь-якої групи жестів, а потім:

виконати його, адресуючи спочатку одній людині (перший варіант – на незначній відстані, другий варіант – при значному віддаленні), а через деякий час цілій аудиторії;

– змінювати виконання жесту в залежності від різних тональностей спілкування: нейтрально-офіційної, нейтрально-побутової, піднесеної, фамільярної, вульгарної;

– виконати жест, виявляючи власний емоційний стан (гнів, радість, пригніченість, невпевненість, невдоволення, презирство та ін.);

виконати жест нейтрально, категорично, невпевнено.

Те саме рекомендується відпрацювати із конкретним жестом з іншої класифікаційної групи.

Завдання другого модулю – адекватно й точно супроводжувати мову жестами.

На цьому етапі учасникам тренінгу пропонується подивитися фрагмент відеозапису або телепередачі, співставити окремі слова і фрази, які їх супроводжують та проаналізувати їхню доцільність. Потім необхідно повторити ці слова з жестами перед дзеркалом.

Далі взяти текст будь-якої казки та проілюструвати її жестикуляцією. Можна ускладнити вправу, вживаючи жести лише в одній лінгвістичній функції: дублюючій, доповнюючій, акцентуючій, коректуючій. Або використати жестикуляцію відразу в декількох функціях. Звернути увагу, як змінюється зміст казки в залежності від використовування жестикуляції в одній чи кількох функціях.

Ще однією обов’язковою вправою даного модулю є імітація телефонної розмови, де учасники чують один одного, але не бачать. Після завершення «розмови» кожний учасник має відзначити в тексті (текст пропонується в письмовому вигляді) використані їм самим і партнером жести. Пояснити, чому вжитий саме той чи інший жест, співставити записи, проаналізувати, наскільки жести співвідносяться з мовою.

Завдання третього модулю – навчитися використовувати жест як самостійний засіб комунікації (незалежно від мови) у різних ситуаціях.

Учасники тренінгу у парах чи мікрогрупах розігрують невеличкі етюди, «розмовляючи» один з одним лише за допомогою жестів та міміки. Теми можуть бути найрізноманітними: «На пероні перед відправленням потяга», «На гамірній перерві», «Розмова через скло супермаркету», «Навчання приятеля керуванням велосипеду», «Тренер демонструє спортивну вправу», «Розмова знайомих через трасу, де мчать автівки», «На прийомі у стоматолога», «Мама сварить дитину за брудні рученята», «Знайомство на вулиці хлопця і дівчини».

Можна розіграти сценку розмови з іноземцем, який питає, як дістатися до готелю, до ринку, до лікаря, до зупинки громадського транспорту. Або розіграти ситуацію, коли під час відповіді студента в аудиторію зазирає викладач, котрому необхідно терміново повідомити колезі деяку інформацію, не перериваючи заняття й не показуючись студентам. Чим більше імпровізації в ігрових вправах, тим краще. Необхідно намагатися за допомогою жестів і міміки якомога точніше виражати свої думки й відповідати на репліки партнера. Звісно, що результати мають бути обговорені, а за умови відеозапису етюдів це можна зробити значно ефективніше.

Завдання четвертого модулю – навчитися обирати жести у відповідності з конкретною психолого-педагогічною ситуацією.

На цьому етапі відпрацьовується жестикуляція специфічна перш за все для педагогічного спілкування з дітьми. Учасники групи тренуються в жестах привітання дітей, підбирають жести за допомогою яких можна покликати дитину, знаходячись з нею поруч чи на значній відстані від неї. Можна спробувати вжити жести паралельно з реплікою, синхронно чи автономно. Виконуючи ці вправи доцільно надати жесту якийсь відтінок: суворості, доброзичливості, ніжності, невдоволення, прощення, підбадьорювання та ін.

Учасникам тренінгу пропонується підібрати жести, за допомогою яких можна привернути увагу дитини, особливо коли вона чимось зайнята в даний момент (грає, читає цікаву книжку, дивиться мультики, спілкується з приятелем). Доцільно також змоделювати ситуації, коли необхідно буде звернутися до дитини з проханням. Як будуть змінюватися жести в залежності від нейтрального, схвального чи невдоволеного ставлення до дитини?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*